ЗВЕРНЕННЯ

ІІІ З‘ЇЗДУ ГРОМАДСЬКОЇ СПІЛКИ «ОБ‘ЄНАННЯ НАРОДНОГО КОНТРОЛЮ УКРАЇНИ» ДО ГРОМАДЯН І ГРОМАД УКРАЇНИ
              
           з приводу загроз, що постали перед українським народом у зв‘язку з запровадженням Верховною Радою України з 1 липня 2021 року 
            внутрішнього ринкового механізму продажу земель сільськогосподарського призначення
 
«ЗЕМЛЯ  -  НАРОДУ»

          Земля - мати. Земля - годівниця. Земля - основа народного суверенітету, фундамент національного багатства України та первинне джерело заможності українців. Оскільки всесвітньо відомі українські чорноземи  - це особливий природний капітал, де надзвичайна  плодючість, вода і сонце, кожного року   вносять левову частину в цінність і вартість вирощених на них плодів. І саме за тими плодами, як про це свідчить Священне письмо, споконвіку люди вирізняли добре і відділяли його від злого. Тому українська земля, як добра і дбайлива мати, дарувала кожній  працьовитій родині свою любов і щедру натуру, даючи можливість навіть у найважчі часи не тільки  мати хліб і все «до хліба», але й виховувати розумних і вродливих дітей, берегти пам’ять і традиції пращурів та шанувати своїх героїв. Ось чому земля має священне значення для кожного українця, а любов до неї є невичерпним  джерелом української  духовності, моралі і патріотизму.  І  тому власність на  землю має не тільки ринкову ціну, але й головне -  сакральну цінність. В ній - одвічні  витоки української волі, а з нею - і долі.  Без землі українець -  «перекотиполе», залежне від примх вітрів та манівців чужої долі. А зрікся  волі - втратиш і власну долю.

        Коли люблять, не зрікаються. Матерів - не продають, а годівницями - не торгують. Зазвичай продають  вирощені  в них  продукти чи вироблені там споживчі товари, а торгують  створеними людською працею, розумом і технологіями, капіталами як засобами виробництва.  Однак сільськогосподарська земля  не відчужений від виробництва товар, і не штучно створений капітал. Вона - природна відтворювальна система, у повній  капітальній вартості якої доля людського внеску не перевищує його п‘ятої частини. Це означає, що продаючи таку землю як товар, держава , з одного боку, спонукає продавати те, що на добрих 80% належить природі, а українцям, і не тільки їх нинішньому, але й усім прийдешнім поколінням дароване Творцем у довічне користування. А з іншого, навіть при введенні після 1 липня 2021 року  аукціонних механізмів прозорого ринкового ціноутворення,  в умовах олігополістичної конкуренції агрохолдингів та біржових спекулянтів, без  доступу ринкової пропозиції справедливої світової ціни через законодавчо закриту можливість прямої участі  іноземців,  на фоні тотального зубожіння українського народу, спричиненого економічною політикою держави -  все це невідворотно призведе до катастрофічного знецінення  орної землі до рівня 1-2 тисяч доларів за гектар. І навіть якщо ця вартість зросте, як прогнозується, в 2-3 рази, то все одно найкраща в Європі українська земля коштуватиме разів в 8-10 дешевше від посередніх земель провідних країн ЄС. Відтак - це шлях до остаточного зубожіння України назавжди. 

        У той же час зволікання з введення ринкових земельних відносини на селі та постійне продовження мораторію на прямий продаж земель сільськогосподарського призначення слугує тільки подальшому збагаченню місцевих агроолігархів, депутатів і чиновників та розвитку тіньового ринку земельних прав, не залишаючи перспектив відчутного покращення доходів ні селянам, ані сільським громадам. І головна проблема тут полягає не у легалізації  ринку землі, а в безсуб‘єктності цих громад та відсутності економічно сильних  кооперативів та їх кластерних об‘єднань  на селі, здатних перетворювати акумульовані земельні права на ефективний та швидко зростаючий капітал. Без такого капіталу  громада не матиме жодних перспектив будь-коли вийти на траєкторію сталого, справедливого і відкритого для участі всіх громадян просторово-діяльнісного розвитку, який у сучасному світі називають інклюзивним. Відтак, залишаться «у наймитах» агрохолдинги, бо ці ринкові суб‘єкти  вміють капіталізувати різні права на землю, навіть без володіння нею. Завдяки цьому вони на законних підставах залишають прибутки, отримані від нещадної експлуатації української землі, для власного споживання, у той час як вони мали  би стати потужним джерелом сталого  інклюзивного розвитку всієї ОТГ. Однак,  за умови наявності у неї  власної сучасної соціальної корпорації, відповідальної за розвиток кожного в інтересах усіх.

      Саме тому,  допоки земля не стане таким соціально-орієнтованим капіталом в інтересах  прискореного нарощування статків домогосподарств і громад та національного багатства всієї України, прогресуючого зубожіння українського народу, не зупинити ні введенням ринку землі як товару, ні продовженням мораторію на її продаж.  І в першому, і в другому випадках -  все  це призведе лише до збільшення багатства багатих та відносного зубожіння бідних. А відтак,  до подальшої поляризації в суспільстві та  загострення громадянських конфліктів і протистоянь, смертельно небезпечних в умовах нових агресивних загроз і триваючої війни на Сході України. І саме тому не можна зволікати з введенням ринку землі в Україні, однак не як товару, а як капіталу. Причому капіталу особливого, який за жодних умов не може бути відчужений від власності українського народу.  Для вільного формування основного капіталу всіх українців якого потрібно починати не з впровадження олігархізованого  ринку землі в стилі Закону України №2195 від 18 травня 2021 року «Про внесення змін до законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, амфіевзису) через електронні аукціони», створеного в інтересах агрохолдингів та фінансових посередників і спекулянтів задля скупки за безцінь сільськогосподарських земель, а захищеного організованого національного ринку земельного капіталу з ключовою роллю суверенного Національного земельного банку України.  І саме такий банк, як утвердження верховенства права українського народу на самовизначення власного способу господарювання, а також фінансування та інвестування розвитку нації, через свої розгалужені структури має стати тим головним ринковим суб‘єктом, який би оцінював повну ринкову капітальну вартість землі та забезпечував цільове іпотечне кредитування капітальних проектів суб’єктів господарювання під її заставу, а в разі потреби - викуповував би землю та продавав її за повну ринкову ціну  більш вигідним власникам. 

     Звичайно, це вимагатиме розбудови відповідної багаторівневої фінансово-інвестиційної інфраструктури, як на національному, так і на місцевому та регіональному рівнях. Однак,  саме  в поєднанні з місцевими та регіональними інститутами проектування, інвестування, розбудови і стратегічного управління  сталим розвитком територіальних спільнот, лише і може буде створена сучасна  інституційна архітектура національного ринку земельного капіталу. Ось тоді земля стане тим фундаментом, на якому буде вибудовуватись інноваційна структура просторово-діяльнісного капіталу ОТГ, а відтак -  зростати статки кожної родини і національне багатство України. І саме тоді  власність українців на рідну землю стане запорукою багатства, а не злиднів.
Тому маємо вимагати від держави призупинити початок  торгівлі землею як біржовим товаром, допоки не буде створений ринок земельного капіталу та Національний земельний банк України. В них - національний інтерес України та економічна безпека українського народу. Не зупинимо цієї лукавої торгівлі - втратимо землю і повік не виборсаємось з тієї «пастки бідності», у яку заганяє українців прогресуюча недолугість пострадянської держави.

      Українська земля - виключна власність всього українського народу. Саме так визначає її статус, установчий документ сучасної української державності - Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року. Відтак, установлювати режим володіння та господарювання на землі - суверенне право народу, а не держави. Саме тому узурпація Верховною Радою України цього суверенного права - злочин народних депутатів перед нацією. Нема та і не може бути на те волі українського народу. Маємо підтвердити це рішеннями кожної територіальної громади і кожної обласної ради. І звернутись на їх підставі до Президента України як гаранта конституційних прав українців з всенародною вимогою призупинити дію Закону України №2195, допоки не буде сформований ринок земельного капіталу !

НІ - ОЛІГАРХАМ!

ЗЕМЛЮ - НАРОДУ !